Мода на читання повертається!!!

«Є два найбільших винаходи в історії: друкарство, що посадило нас за книги, і телебачення, що відірвало нас від них» ─ стверджував французький критик Жорж Елгоз. Згодом, з поширенням Інтернету й телебачення відійшло на другий план, не говорячи про книги. Нові технології стали «чорними дірами», що засмоктували свідомість молодих людей. А фраза «Молодь не читає» ─ стала воістину вічною тезою. З чим це пов’язано? Що відбувається зараз? Та як сьогодні молоді люди реагують на літературу і чому віддають превагу? Спробуємо дослідити.

Два роки тому тижневик «Коментарі» проводив  соціологічну розвідку, що стосувалась популярності читання книг серед молоді. Дослідники зауважили, що саме в молодих українців гасне зацікавленість до друкованої літератури, порівнюючи зі старшим поколінням. Так, у 2009 році серед тих, хто щодня відкривав книгу, був 31 % людей до 30-и років, у 2011 році показник упав до 26 %, у 2012 ж лише один з п’яти молодиків відводив час на читання щодня. Для порівняння в СРСР регулярно читали 90 % населення, в тому числі молодь.

Однією з перших причин такої картини став стрімкий розвиток Інтернет-простору. Весь вільний час молодих людей заполонили соціальні мережі. Читання статусів та мережевих матеріалів витіснили інтерес до книжок. Цьому посприяв і розвиток кінематографу. На сьогодні, за більшістю «великих книг» зняті фільми. Однак, проблема в тому, що в гонитві за емоціями та спецефектами нерідко втрачається  книга. Адже сюжети перекроюються під масового глядача, часто гублячи основну ідею, яку хотів донести автор. Звичайно, є якісні кінострічки. Але навіть дуже хороше кіно не може спонукати людину до саморозвитку. Адже, фільм ─ це фантазія режисера, його бачення картини. Фільми позбавляють можливості мислити самостійно.

Якщо досліджувати це питання з іншого боку, то можемо зробити висновок, що культура читання втрачена в період здобуття незалежності. Розвал галузі друкарства, старіння бібліотечних фондів, відсутність моди або навіть потреби бути освіченим та неспроможність людей купити книгу ─ наслідки «лихих 90-х», що відгукнулися на сучасному поколінні. До того ж любов до читання в дитини закладається з ранніх років. Але, як зазначила письменниця Оксана Забужко на одній зустрічі зі студентами: «В нас виросло покоління, яке не застало навколо себе у життєвому просторі книжок, якщо їх не було у домашній бібліотеці, у батька й матері».

Однак, варто зазначити, що останнім часом негативна тенденція змінюється. Повертається мода на читання. Цьому сприяє знову ж розвиток новітніх технологій, як би це абсурдно не звучало. Купити книжку сьогодні, на жаль, задоволення не з дешевих. Значно економніше скачати її на телефон або електронну «читалку». Звісно, це не замінить шарудіння листків та характерного запаху новодруку, що перетворює читання на особливий ритуал. Але ціни диктують свої умови. В середньому найдешевша книжка коштує від 40 гривень. Тому  в Україні за 2014 рік значної популярності набуло явище буккросингу (безкоштовний обмін книгами). 

Яскравим прикладом позитивної зміни став також цьогорічний  Львівський книжковий форум. «Упродовж всіх чотирьох днів на форумі ніде було яблуку впасти. Більше половини всіх відвідувачів були саме молоді люди. Багато з них віддали майже всю стипендію на книжки, в тому числі я. Можу зі всією впевненістю сказати ─ молодь читає!», ─ ділиться враженнями Людмила.

А чи читає Дубровицька молодь? Яким авторам вона надає перевагу? Про це ми вирішили дізнатись, провівши невелике соціологічне опитування. В дослідженні взяло участь сорок респондентів. 29 молодих людей однозначно сказали, що люблять читати. Ще 6 ─ заглядають у книжку, але рідко. 5 молодиків заявили, що не читають, а віддають перевагу іншим заняттям.

Молодь виявилась дуже різноманітною у своїх читацьких смаках. Хтось надавав перевагу класиці (Габріель Гарсія Маркес, Еріх Марія Ремарк, Джейн Остін), хтось ─ сучасній українській літературі (Люко Дашвар, Ірина Роздобудько, Любко Дереш, Василь Шкляр). На жаль, дуже мало молодь читає української класики, вказали лише Ольгу Кобилянську та Івана Багряного.  Багато респондентів серед улюблених назвали авторів популярної світової літератури: Ян Вишневський, Ден Браун. Лідером стала книга «Алхімік» Пауло Коельо.

Є хороший вислів Джоанн Роулінг: «Якщо Ви не любите читати, значить Ви не знайшли потрібну книгу». Будемо сподіватись, що кожен знайде «свою» книгу. І наші наступні покоління підтримають культ читання, адже особлива магічна атмосфера книги не зрівняється ані із здобутками сучасних ЗМІ, ані з надбаннями новітніх технологій.